Данило Коваль зауважив, що створення української бурштинової промисловості не потребує інвестицій. Найперше, воно потребує відповідальної роботи законотворчих, виконавчих органів, а також зменшення бюрократичного навантаження на надрокористувачів, гарантій отримання земельних ділянок на яких знаходяться надра.
У доповіді геолог також пригадав попередні спроби держави освоїти поклади та реформування галузі. Назвав причини, що заважають розвиватися українській бурштиновій промисловості.
Для покращення стану галузі, Дмитро Коваль запропонував наступні кроки:
- Розробити новий шаблон програми робіт для родовищ бурштину.
- Пом’ягшити вимоги до підрахунку запасів бурштину на ділянках з порушеними землями.
- У використанні податків та ренти за користування надрами необхідно керуватись ініціативами Президента щодо створення економічного паспорта, згідно з яким плата за використання надр буде накопичуватись на персональних рахунках дітей українських громадян та виплачуватись по досягнені повноліття.
- Подальшу розробку покладів на порушених старателями землях доцільно здійснювати із застосуванням комбінованого з відкритими гірничими роботами гідромеханічного способу.
Науково-практична конференція «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання» – важливий захід для наукової спільноти України. У ньому також брали участь інші представники групи компаній “Амбер Гальбин”.