Україна займає друге місце у світі за кількістю покладів бурштину. Проте відсутність законів донедавна, низький рівень освіченості населення привели до винищення гектарів лісів на Поліссі. І навіть нині, після змін у законодавстві, видобувати бурштин залишається непростою справою. У чому справа?
Учора в Рівненській обласній бібліотеці вчені та студенти Наукового університету водного господарства та природокористування зустрілися із геологами та керівниками підприємств “Амбер Гальбин”. На заході доктор геологічних наук Віктор Мельничук презентував довідник “Бурштин Полісся”.
У своєму виступі вчений з жалем констатував, що нині українці не отримують жодних знань про неживу природу в школах. “У мене є книга “Геологія та мінералогія для учнів середніх шкіл” від 1911 року. Виходить, сто років тому школярі здобували європейську освіту, а ми — ні”.
Чи не тому – продовжив професор – жителі Полісся палили бурштин, бо не знали про його цінність або навпаки, – знищували ліси через жагу до збагачення, лишаючи після себе місячні ландшафти?
Видобуток бурштину можуть здійснювати лише фахівці, наголосив Пан Мельничук. Адже проведення, наприклад, рекультивації (відновлення лісу) – складна технологія, що вимагає систематичних знань.
Принагідно професор розповів про особливості поліського бурштину. Камінь різноколірний та приповерхневий, тобто лежить на глибині до 10 метрів, а подекуди, й на самій поверхні. Це спрощує видобуток.
Україна займає друге місце у світі за покладами каменю – наголосив Віктор Мельничук, а тому цілком можливо, що Рівне стане столицею бурштину у майбутньому.
Бурштин — це дар та прокляття нашої Землі
Так почав свій виступ геолог із шестирічним стажем Данило Коваль. “Сонячний камінь викликає різні емоції: радість, азарт від пошуків”.
Геологів він порівняв з детективами, що проводять розслідування.
Данило Коваль представив присутнім камінці бурштину, що викликало захоплення у присутніх. “Ви можете натрапити на комах, гілки дерев, що застигли всередині. Але чомусь дослідникам не траплялися рештки кісток прадавніх тварин.”
Різні кольори бурштину Данило Коваль пояснив хімічним складом: одні шматки могли висіти на дереві під сонцем, інші формувалися у воді.
Бурштин стане модною темою
Видобування бурштину – перспективна галузь, зазначив директор підприємства “Амбер Гальбин” Павло Бондар, тому необхідно вчитися. Довідник Віктора Мельничука він назвав корисним, адже книга систематизувала знання галузі, що завжди перебувала на узбіччі.
Своєю чергою директор іншого підприємства “Амбер Гальбин” Михайло Коломот закликав присутніх запам’ятати цей день та зустріч. Адже у майбутньому не лише популярнішими стануть прикраси з каменю, але й наука про видобуток бурштину, інвестиції в галузь будуть цікавити людей більше.
Михайло також пригадав, як три роки тому на ділянку, на яку підприємство отримало ліцензію за новим законом, прийшли чорні копачі. Тоді вони бурили останній раз. Адже згодом підприємство обгородило територію забором, найняло охорону.
Через деякий час ці старателі зацікавилися, як отримати спецдозвіл. Вони зрозуміли, що вигідніше працювати легально.
Минулого року Амбер Гальбин сплатило понад два мільйони ренти, розповів Михайло. Це майже третина від суми, яку сплатили всі бурштиновидобувні підприємства Рівненщини.
На Амбер Гальбин працює понад 170 осіб. Вони отримують офіційну зарплату. Компанії співпрацюють з громадами.
Видобуток бурштину – перспективна галузь для інвестицій, ще раз наголосив Михайло Коломот. Хоча подекуди багато часу забирає зайва бюрократична тяганина та деякі неврегульовані процедури.