За останні три роки українське надрокористування зазнало чимало змін, вважає голова Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики та надрокористування Олег Бондаренко. Проте реформа галузі незакінчена. В ексклюзивному інтерв’ю журналісту Олексію Бухало парламентарій розповів про новий закон, прийнятий у грудні минулого року, яких змін у законодавстві чекати найближчим часом і дав кілька порад для надрокористувачів.
Бурштиновий закон та прийнятий у грудні минулого року Закон № 2805, внесли суттєві зміни до українського надрокористування.
У 2019 році створили міжнародну групу, яка мала б написати новий Кодекс про надра. На жаль, вона пропрацювала три роки, витратила купу міжнародних грошей і не наблизилася до написання ані на крок.
Щоб пришвидшити реформу, очолюваний Олегом Бондаренком Комітет переробив Закон 2805, який прийняла Верховна рада.
Він «змінив законодавство про надрокористування, але не замінив Кодекс про надра», – підсумував голова Комітету.
Закон 2805: що зміниться для надрокористувачів
Відтепер інвесторів залучатимуть за новими правилами, наголошує пан Бондаренко. Вони не будуть змінюватися кілька разів на рік, як у випадках з постановами уряду.
Підприємці зможуть купувати спецдозволи на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. При цьому з одного боку великі гроші за ліцензії надходитимуть у державний бюджет, а з іншого – сплачуватиметься рента за видобування копалин до місцевих бюджетів.
Закон захищає надрокористувачів від державних органів влади. Ми встановили, як ліцензії видаються, анульовуються і продовжуються. Ми захистили права надрокористувачів, щоб цей спецдозвіл не забрали за бажанням якогось чиновника.
Як Закон стосуватиметься громадян
У майбутньому на рахунках громадян (економічних паспортах) накопичуватиметься частина доходів від видобутку корисних копалин. При досягненні повноліття українці отримуватимуть певну суму. Ця норма закладена на перспективу, пояснює Голова Комітету, адже Закон про паспорти парламент поки не прийняв.
Видобуток бурштину: чи вдалося легалізувати
В Україні до 2019 році лише два державних підприємства легально видобували бурштин.
Прийнявши закон, ми дали можливість у спрощеному порядку отримувати спецдозволи (на видобуток бурштину – ред.). За весь період дії Закону, цих дозволів отримали аж 85 надрокористувачів – це чи не найбільша кількість, що стосується тієї чи іншої корисної копалини.
Проте, окрім отримання спецдозволів за спрощеною процедурою, Закон мав розв’язати проблему з рекультивацією порушених земель. Інвестор, попрацювавши за новітніми технологіями, привів би такі землі до нормального стану, подолавши екологічну проблему. Олег Бондаренко вважає, що це питання відтермінували.
Але варто зазначити, що група компаній «Амбер Гальбин» на сьогодні володіє двадцятьма спецдозволами на видобуток бурштину. Всі ділянки на порушених землях. Після видобутку каменю підприємства, як передбачають ліцензії, проведуть рекультивацію. Таким чином відновлять ґрунтовий покрив.
Краще домовлятися, а не йти до суду
Після того, як підприємець отримує спецдозвіл, йому потрібно залагодити питання із землекористувачем. Він може отримати земельну ділянку в оренду, у власність або за договором сервітуту.
У випадку з видобутком бурштину, стаття 97-1 Земельного кодексу передбачає підписання типової угоди за погодження із землекористувачем. Але він може його не дати. Такі випадки трапляються, погоджується Олег Бондаренко, але вони поодинокі.
Що робити?
Ділянку можна вилучити згідно з новоприйнятою частиною 3 статті 149 Земельного кодексу. Вона стосується виключно державної та комунальної власності, наголошує Олег Бондаренко. Надрокористувач звертається до органів влади, що здійснюють розпорядження землею, а вони подають позов до суду.
Проте, на думку голови Комітету, домовитися простіше. Суд може розтягнутися на роки, а це вплине на привабливість об’єкта.
А ще, перед тим, як почати інвестувати величезні кошти, парламентарій радить інвесторам заздалегідь вирахувати свої ризики. Зокрема розібратися, чи не розташована ділянка або її частина в природно-заповідному фонді, а також чи не буде проблем із землекористувачами.
Українське надрокористування: що чекати
У Європі сфера надрокористування більш зарегульована, аніж в Україні, – отримання погоджень та дозволів відбувається довше, вважає Олег Бондаренко.
Разом з тим, підприємцям варто приготуватися до додаткових спрощень, наприклад, проходженні процедури оцінки впливу на довкілля. Зараз на розгляді в Комітеті перебуває законопроєкт, що зменшить її термін, за словами пана Бондаренка, приблизно до 80 днів.
З іншого боку цей законопроєкт встановлює чіткі норми, які не дозволять чиновникам безпідставно повертати документи. Відтак надрокористувачі почнуть працювати у заплановані терміни.
На завершення інтерв’ю Олег Бондаренко порадив підприємцям свої пропозиції та зауваження подавати до Комітету через асоціації надрокористувачів.