Якби геологія була для мене роботою, а не захопленням, це б стало тортурами над інтелектом, розповідає Данило.
Гелогія – це світогляд та образ життя. Людина, яка добре володіє геологічними науками, ніколи не гляне на світ звичайними очима. Для нас час вимірюється в інших проміжках. Ми розуміємо про життя нашої планети більше, аніж звичайні люди.»
Данило почав захоплюватися геологією з дитинства. Згадує, як вперше побачив мінерали під час шкільної поїздки у Карпати. Відтоді захопився мінералогією.
Про свій вибір Данило ніколи не шкодував. Хоча зустрів певний спротив з боку сім’ї, адже батьки хотіли, щоб він був менеджером, бухгалтером або юристом.
Хто такі геологи? Це якісь дядьки, що ковиряються у бруді, ходять п’яні та вимазані, грошей не заробляють. Але в мене був поклик. Я не шкодую, що поступив у Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка.»
Українські геологи обслуговують надрокористувачів
Професія геолога в Україні змінилася з часом, розмірковує Данило Коваль. Якщо раніше це був спеціаліст, що займається керном, описує гірські породи та мінерали, то тепер геолог повинен бути фахівцем у геопросторовому аналізі, юридичних та земельних питаннях.
Це погано для геології, як науки. Крім того, геологи працюють на підприємствах, на їхні рішення впливають керівники. Тому вони «вибирають між совістю та заробітком».
При СРСР геологічна служба була окремим органом, інстанцією. Геологи ходили з погонами, у них були знання. Це були багаті, солідні люди і на їхні рішення ніхто не впливав.»
В Україні не залишилося геологічних служб
Ми працюємо на спадщині спеціалістів, що вивчали корисні копалини України протягом минулих ста років.
У 21 столітті роль геолога зводиться до обслуговування надрокористувачів, пояснює Данило Коваль. Геолог – це людина -довідник, що максимізує прибутки та раціональне використання надр і мінімізує збитки на гірничовидобувних підприємствах.
В державі не залишилося геологічних служб. Георозвідкою займаються лише ті, хто вивчають нафту і газ – це геофізики та буровики.
Сировинно-матеріальна база не розвивається. Всі геологічні експедиції і державні геологорозвідувальні інститути розвалені. Більшість «динозаврів»-геологів їдуть за кордон або «на той світ» за віком.
Якщо порівнювати, американська геологічна служба – це глобальна, на рівні з НАСА організація, що збирає не лише інформацію про американські корисні копалини, але й про світові.»
Гроші не доходять до науковців
В Україні «пацанська» політика: краще заробити сто доралів зараз, аніж один мільйон через 20 років.
Державна служба геології та надр видала пів тисячі спецдозволів, але не проводила жодних геологорозвідувальних робіт. Тобто продається геологічна інформація, що була отримана колись.
Хрест великий на геології поставили після 2010 року. Зменшили замовлення на геологорозвідувальні роботи, перестали картувати і довивчати аркуші. От ми отримуємо великі гроші з аукціонів, але ці гроші не доходять до геологів та виконавців.»
Геологія – це гільдія
Українська геологія як наука відмирає і переходить у стадію ремесла. Вона перетворюється на середньовічну гільдію, пояснює Данило Коваль. Якщо випускник університету не опинився «під крилом» досвідченого фахівця, польовика, то він не реалізує себе на ринку праці.
Геологів не шукають через сайти work.ua, robota.ua. Всі один одного знають.
Зараз важливо розумітися на інформаційних геосистемах, щоб Ви могли взяти спецдозвіл і винести ці точки на карту. Працювати з векторною графікою, системою координат, збирати всю інформацію, яку можна, по всім родовищам, бо ви ніколи не знаєте чим будете займатися. Але якщо знаєте, важливо вибрати два-три напрямки, які конкретно будете розвивати. Зарекомендувати себе на ринку праці складно, але коли це зробити, то більше не будете шукати роботу, вона шукатиме Вас!»
Бурштинові закони треба спростити
Успіхи з бурштиноносними надрами пов’язані з кадровими перестановками, запровадженням електронних аукціонів, пояснює Данило Коваль.
Закон 2019 року виглядав як інновація, як білет у щасливе майбутнє для тих, хто хоче займатися видобутком бурштину. Але це перетворилося на пекельні муки.
Надрокористувачі переконалися, зі спецдозволом на десять гектар та п’ять років деякі бюрократичні процедури спростилися, але більшість «проблем», що маєш з ділянкою на 200-300 гектар нікуди не поділися.
Це дозволи на викиди забруднюючих речовин, водокористування, оцінка впливу на довкілля, захист запасів, рекультивація, георозвідка, проекти ДПР, буріння.
Отже, це неспівставний розмір того, що треба виконати, аби почати працювати на десяти гектарах.
Тут потрібно говорити не про прийняття законів, потрібно говорити про спрощення. На мою думку, щоб раціонально та ефективно використовувати бурштинові надра, треба все максимально спростити.»
Геотуризм та практична геологія
Геологію потрібно популяризувати. Можна організовувати екскурсії на різні локації.
Зокрема, в Рівненській області є об’єкти, що становлять палеонтологічний та мінерологічний інтереси. Наприклад, це Полицьке родовище базальтів. Після вибуху там можна “мішками” збирати аметисти, цеоліти. Людям цікаво було б побачити ці камні, пропонує геолог.
На родовищах можна створити наукові полігони і там продоводити екскурсії для дітей або старших людей. За прикладом національних парків, на базі цих вмираючих експозицій можна створити підприємство, що популяризувало б геотуризм. У нас немає природничих екскурсій з виїздом фахівців.
Стосовно освіти, Данило вважає, що неможливо дистанційно навчити бути геологом. Потрібно багато польової практики, багато роботи з мінералами, гірськими породами, картами.
Адже у нас буде вища освіта формально, а насправді це перетвориться на гільдію артилеристів 16 століття – їм платитимуть гроші і ніхто не чіпатиме.
Данило мріє знайти залишки метеориту
Будь-який науковець стикається з чимось таким, що важко пояснити, пристусувати і зрозуміти.
У Житомирській області в районі міста Овруч копали бурштин і знайшли в підошві плавлене скло зелене. Це палеоген, 40 мільйонів років. Про що це може свідчити? Під характеристику мінерального утворення може підходити лише два камені – смарагд або молдавіт. Смагард відпадає. Отже, це молдавіт. Молдавіт – це оплавлені залишки від удару метеориту. Тобто коли метеорит приземлився на землю, він розплавив породу, ця порода розлетілася сплесками оплавленого піску, який застивав і перетворювався на зелене метеоритне скло. Мені цікаво знайти хоч один шматок того скла побачити чи це дійсно метеоритне скло чин ні.»